Тестовий контроль
У сучасних умовах значно збільшився обсяг інформації, яку повинен засвоїти учень. Використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі актуалізувало питання контролю знань як показника засвоєння інформації учнями. Нині потрібний досконалий механізм контролю знань, що забезпечує гуманність, рівність, демократичність, самостійність оцінювання знань. Дванадцятибальна шкала досягнень учнів дає можливість контролювати досягнення та помилки учнів. Ефективним засобом контролю навчальних досягнень учнів є тестування.
Педагогічне тестування – це метод вимірювання результатів навчання учнів, інструментом в якому є дидактичний тест, а методом оцінювання – шкала.
Під тестуванням також розуміють процедуру вимірювання, тобто застосування тесту до конкретного учня.
У науково-методичній літературі (В.А.Аванесов, В.П.Безпалько,, О.М.Майоров) наведено приклади педагогічного тестування. У зв’язку із впровадженням у навчальний процес інформаційних технологій приділяється значна увага автоматизованому контролю знань учнів.
Використання такої системи контролю цілком виправдане, тому що традиційна система сьогодні знаходиться в кризисному стані, на що звертають увагу чисельні дослідники цієї проблеми.
Тестовий контроль знань може бути використаний під час поточного, тематичного або підсумкового контролю. Крім того, використання тестового вхідного контролю важливо для виявлення рівня підготовки учнів. Вхідний тестовий контроль до кожної теми дає змогу викладачеві побудувати вивчення навчального матеріалу таким чином, щоб зосередити увагу на тих питаннях, в яких учні мають прогалини або вони викликають певні труднощі в учнів. Крім того, викладач має змогу більше уваги приділити спілкуванню з учнями, більш глибокому вивченню ключових питань теми, використовуючи при цьому традиційні форми та методи контролю знань.
Тестовий контроль має цілу низку переваг:
1. Ефективність як у процесі навчання під час самостійної роботі, так і в процесі контролю знань.
2. Економія часу викладача.
3. Високий ступінь диференціації учнів за рівнем знань.
4. Можливість індивідуалізації навчання.
5. Прогнозування темпу та результатів навчання.
Можливість виявлення структури знань кожного слухача для подальшої зміни методики навчання.
Крім цього, тестовий контроль знань дозволяє за незначний проміжок часу опитати значну кількість учнів з будь-якого обсягу навчального матеріалу.
У залежності від використання в тесті різноманітних завдань (запитань) розрізняють наступні види дидактичних тестів, складання яких відбувається у відповідності до певних правил.
среда, 26 ноября 2008 г.
Перспективи впровадження інформаційних технологій в навчання, перш за все пов’язують із застосуванням комп’ютерної техніки для підняття ефективності учбового процесу. Ці технології мають дві головні складові: системи програмного забезпечення проведення учбового процесу (Learning Management System) та електронні учбові матеріали (e-content). Важливим є те, що обидві складові повинні взаємодіяти поміж собою і тому не можуть бути обрані незалежно одне від одного. Навчання з використанням комп’ютерних технологій поступово стає новим освітнім стандартом, що впроваджується в усі структури підготовки і перепідготовки фахівців.
Сучасні комп’ютерні системи розробляють за допомогою мультимедіа-технології. Ця технологія виникла на перетині багатьох галузей знань. Для її успішного використання й розробки продуктів у її середовищі потрібна відповідна програмно - технічна платформа.
Інтенсивний розвиток мультимедіа - технології розпочався у кінці 80-х років. Нині мультимедіа - технології використовують у таких сферах:
- розваги (комп’ютерні ігри, віртуальна реальність);
- реклама (презентації, рекламні фільми);
- телекомунікації (домашні сторінки у всесвітній мережі);
- інформаційні системи (мультимедійні каталоги, архіви, довідники);
- моделювання (тренажери);
- навчання.
Ще до появи технології мультимедіа експерти з маркетингу, за результатами численних експериментів, виявили залежність між методом засвоєння матеріалу і здатністю відтворювати набуті знання через якийсь час. Якщо матеріал було подано у звуковому вигляді, то людина запам’ятовувала близько 25% інформації. Якщо інформація була подана візуально – близько 35%. При комбінованому впливі (зоровому і слуховому) запам’ятовування підвищувалось до 50%, а якщо людина долучалась до активних дій у процесі вивчення, то засвоюваність матеріалу підвищувалась до 75%.
Отже, використання елементів моделювання, застосування різного роду тренажерів значно підвищує ефективність процесу засвоєння знань, тому такі ресурси знаходять широке застосування у навчальному процесі під час підготовки кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів у ПТНЗ, де особливо необхідна висока засвоюваність матеріалу для ефективної роботи за спеціальністю в майбутньому.
Розвиток комп’ютерної техніки та технологій її використання привів до впровадження в навчальний процес закладів освіти не тільки окремих комп’ютерів, а й комп’ютерних мереж. Виділяють кілька основних методів використання ресурсів комп’ютерних мереж у навчальному процесі.
Телекомунікаційна мережа — це сучасний етап інформатизації суспільства, що характеризується переходом від використання комп'ютерів в автономному режимі до створення інформаційних мереж на базі комп'ютерів. Комп'ютерна телекомунікаційна мережа утворюється сполученням комп'ютерів різноманітних типів за допомогою швидкодіючих телефонних, супутникових та інших ліній зв'язку в певну ієрархічну структуру. Зрозуміло, що обмін інформацією в такий мережі повинен бути упорядкованим. Найбільш універсальний варіант інформаційного обміну, обмін повідомленнями між двома абонентами, реалізується за допомогою комп'ютерної електронної пошти, що відрізняється від звичайної тим, що доставка кореспонденції здійснюється по каналах електрозв`язку під управлінням комп'ютерів.
Досвід застосування телекомунікацій в різноманітних сферах науки, техніки, освіти показав, що цей вид інформаційних технологій дозволяє організувати різні види спільної діяльності викладачів, учнів, студентів, наукових працівників шкіл, наукових і навчальних центрів одного або різних регіонів і навіть різних країн. Слід відзначити, що такий вид інформаційних технологій дозволяє організувати науково-дослідницьку діяльність учасників, використовуючи при цьому розмаїття засобів і форм самостійної, пізнавальної, практичної і творчої роботи; організувати оперативну консультаційну допомогу широкому колу методичних центрів. Телекомунікаційні засоби надають змогу формувати у учнів комунікаційні навички, культуру спілкування, що передбачає з боку партнерів уміння стисло і чітко формулювати власні думки, уміння вести дискусію, аргументовано доводити свою точку зору, уміти слухати і поважати думку партнера; формувати навички навчальної діяльності, вміння моделювати роботу наукової лабораторії, творчої майстерні.
Підхід до навчання і виховання через телекомунікації базується на широкому взаємному спілкуванні та навчанні, зближенні, стиранні меж між окремими учнями; на вільному обміні думками, ідеями, інформацією учасників спільного проекту, на цілком природному бажанні пізнати нове, поширити свій світогляд; має в своїй основі реальні дослідницькі методи, що дозволять пізнавати закони природи, основи науки, техніки, технологій, особливості різноманітних видів творчості в процесі спільної діяльності групи учасників.
Сучасні комп’ютерні мережі дозволяють використовувати різноманітні технології і засоби для ведення спілкування, обміну інформацією та досвідом окремих учнів і груп, а також для обговорення проблемних ситуацій та спірних питань. З цією метою можуть використовуватись електронні конференції, системи відеоконференцій та чатів, електронна пошта та групи новин.
Електронні конференції — це асинхронне або синхронне комунікаційне середовище, яке подібно до електронної пошти може використовуватися для плідної співпраці учнів і викладачів. Електронним засобом спілкування тут є електронна пошта або структурований форум, у відповідних рубриках якого можна письмово висловити свою думку, задати питання і читати репліки інших учасників конференції. Участь в тематичних електронних конференціях мережі Internet досить продуктивна для самоосвіти учнів.
Електронні конференції, або комп'ютерні мережні конференції дозволяють одержувати на моніторі комп'ютера користувача не тільки тексти повідомлень, що передаються учасниками «конференції», які знаходяться на різних відстанях один від одного, а і інші види інформації – графічну, аудіо і ін. Апаратне оснащення робочих місць таке ж, як і в режимі електронної пошти. Програмне забезпечення залежить від режиму використання електронних конференцій.
Застосування режиму електронних конференцій вимагає керування з боку викладача або адміністратора мережі. Робота можлива в режимі реального часу, наприклад, при використанні системи IRC (Internet Relay Chat або Chat Room) довільного і короткочасного доступу. Необхідність керування форумом визначається, в основному, некоректністю поведінки окремих учасників конференції [6.c.87].
Мережа Інтернет надає і інші можливості, наприклад, в режимі USENET — newsgroups (група новин). На відміну від списків розсилки, прийнятих в електронній пошті, групи новин працюють в режимі реального часу: учні читають повідомлення, що надсилаються в групу іншими учасниками спілкування, надсилають туди ж свої відповіді, обговорюють проблеми і т. д., але все відбувається миттєво, не вимагаючи часу для розсилання листів.
Відеоконференції (див. рис. 1) є сучасною технологією спілкування. Відеоконференцзв'язок — має синхронний характер, коли учасники взаємодіють в реальному часі. Тут можливе спілкування типу один на один (консультація), один до багатьох (наприклад, виклад якого-небудь матеріалу), багато до багатьох (телеміст).
Відеоконференції дозволяють в режимі реального часу передавати всім учасникам відеоконференції звук і зображення, а також різні електронні документи, що включають текст, таблиці, графіки, комп'ютерну анімацію, відеоматеріали. Звичайно, відеоконференції не можуть повністю замінити особистого спілкування, але вони дозволяють досягнути принципово нового рівня спілкування суб'єктів освітнього процесу, інколи розділених тисячами кілометрів, оскільки, як відомо, краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
Так само, як і при звичайній системі навчання, учні бачать дії викладача, а педагог — реакцію учнів. Вони можуть активно спілкуватися. Викладач може використовувати під час викладання матеріалу текст, графіку, анімацію, відеозаписи. Використання можливостей комп'ютерної візуалізації навчальних матеріалів і їх оптимальна структуризація в електронному вигляді, поза сумнівом, підвищують якість сприйняття інформації.
Важливо щоб відеоконференції не перетворилися на засіб, що надає інформацію учням в готовому вигляді, або в заняття, на яких ведеться запис навчального матеріалу під диктування. Викладачу слід ретельно продумувати зміст і сценарій відеоконференцій, їх періодичність, чітко визначати, яка робота повинна бути проведена учнями в інтервалі між конференціями. Першим заняттям з дисципліни, яка вивчається, в режимі відеоконференції може бути ввідне (настановче заняття) — презентація уроку або всього матеріалу курсу.
Телеконференцзв’язок і відеотелефон забезпечують можливість двостороннього зв'язку між викладачем і учнями. При цьому відбувається двостороння передача відеозображення, звуку і графічних ілюстрацій. Все це можна спостерігати одночасно в трьох вікнах на екрані кожного монітора абонентів (викладача і учнів). При групових заняттях у великій аудиторії є можливість проектувати зображення монітора комп'ютера на великий екран за допомогою проекційного пристрою.
Відеотелефон відрізняється від відеоконференцзв'язку обмеженістю розмірів і якістю представлення візуальної інформації і неможливістю використовувати в реальному часі комп'ютерні додатки. Дидактичні властивості сучасних інформаційних технологій цього класу включають можливість передачі в реальному часі зображення, звуку, графіки і їх уявлення учням для учбової мети. Засоби телекомунікації, що включають електронну пошту, глобальну, регіональні і локальні комп'ютерні мережі зв'язку і обміну даними, відкривають перед учнями і педагогами широкі можливості в організації і інформаційно-методичному забезпеченні освітнього процесу [6.c.98].
Дослідження і навчання в області комунікації тільки починають з'являтися у вітчизняній науці і освіті, і викликані підвищеним інтересом, в основному соціально-гуманітарних наук. Дослідження комп'ютерно-опосередкованої комунікації, як прикладного напряму в області комунікації, показують, що формується особлива культура навчання, в якій міняється роль викладача, змінюються організація і методологія навчання і навчання.
Система Chat (див. рис. 2) має велику кількість різновидів, але принципове призначення цих систем одне – короткочасне, інтерактивне спілкування суб'єктів з мінімальною витратою пам'яті комп'ютера. Всі учасники діалогу повинні ввійти в chat у наперед визначений час (наприклад, на заняттях, або за розкладом консультацій), учасник діалогу може спілкуватися з своїми колегами до тих пір, поки він не покине (не вийде) з chat room.
Повідомлення, залишені в chat room, доступні лише «зсередини» системи поки учень підтримує сеанс роботи в chat. Повідомлення після закриття chat room автоматично знищуються.
Форум – один з різновидів телекомунікаційних способів міжособистісного багатобічного інтерактивного спілкування в Інтернет середовищі.
Форум можна використовувати наступним чином:
1) для обговорення науково-дослідних проблем, нарад, обміну досвідом;
2) для проведення диспутів, круглих столів, дискусій, мозкових штурмів під час вирішенні гострих проблем;
3) для організації телеконференцій, захисту проектів інше;
4) для організації освітнього процесу (робота за принципом розосередженої групи) – проведення консультацій, настановчих семінарів, електронних семінарів-звітів, інших видів робіт;
5) для обміну повідомленнями як в синхронному, так і асинхронному режимах з викладачами і іншими учнями.
Можливості електронного семінару:
1) обговорення будь-якої теми в on- і off-line режимах;
2) можливість отримання відповідей на поставлені викладачем запитання відразу від всіх учнів групи, причому «відмовчатися» на електронному семінарі не можна – умовою присутності на семінарі є обов'язкова робота (достатньо повна відповідь на запитання), в іншому випадку тема не зараховується;
3) після закінчення заданого часу на відповідь викладач може провести відразу на цьому ж занятті публічне представлення відповіді будь-якого учня, який приймає участь в семінарі і підключити до обговорення відповіді (особливо нетрадиційного) всіх учнів групи;
4) викладач має нагоду проглянути відповіді учнів в offline режимі і запропонувати або додаткове розкриття якоїсь фрази у відповіді, або дати підсумкову оцінку відповіді;
5) обговорення спільних робіт і проектів;
6) перехресний перегляд відповідей всіх учасників семінару;
7) ведення електронних семінарів з розподіленою аудиторією в режимі видаленого доступу. Застосовується для проведення лекцій, консультацій, обговорення проблем із застосування електронних освітніх ресурсів і т. і.
Сучасні комп’ютерні системи розробляють за допомогою мультимедіа-технології. Ця технологія виникла на перетині багатьох галузей знань. Для її успішного використання й розробки продуктів у її середовищі потрібна відповідна програмно - технічна платформа.
Інтенсивний розвиток мультимедіа - технології розпочався у кінці 80-х років. Нині мультимедіа - технології використовують у таких сферах:
- розваги (комп’ютерні ігри, віртуальна реальність);
- реклама (презентації, рекламні фільми);
- телекомунікації (домашні сторінки у всесвітній мережі);
- інформаційні системи (мультимедійні каталоги, архіви, довідники);
- моделювання (тренажери);
- навчання.
Ще до появи технології мультимедіа експерти з маркетингу, за результатами численних експериментів, виявили залежність між методом засвоєння матеріалу і здатністю відтворювати набуті знання через якийсь час. Якщо матеріал було подано у звуковому вигляді, то людина запам’ятовувала близько 25% інформації. Якщо інформація була подана візуально – близько 35%. При комбінованому впливі (зоровому і слуховому) запам’ятовування підвищувалось до 50%, а якщо людина долучалась до активних дій у процесі вивчення, то засвоюваність матеріалу підвищувалась до 75%.
Отже, використання елементів моделювання, застосування різного роду тренажерів значно підвищує ефективність процесу засвоєння знань, тому такі ресурси знаходять широке застосування у навчальному процесі під час підготовки кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів у ПТНЗ, де особливо необхідна висока засвоюваність матеріалу для ефективної роботи за спеціальністю в майбутньому.
Розвиток комп’ютерної техніки та технологій її використання привів до впровадження в навчальний процес закладів освіти не тільки окремих комп’ютерів, а й комп’ютерних мереж. Виділяють кілька основних методів використання ресурсів комп’ютерних мереж у навчальному процесі.
Телекомунікаційна мережа — це сучасний етап інформатизації суспільства, що характеризується переходом від використання комп'ютерів в автономному режимі до створення інформаційних мереж на базі комп'ютерів. Комп'ютерна телекомунікаційна мережа утворюється сполученням комп'ютерів різноманітних типів за допомогою швидкодіючих телефонних, супутникових та інших ліній зв'язку в певну ієрархічну структуру. Зрозуміло, що обмін інформацією в такий мережі повинен бути упорядкованим. Найбільш універсальний варіант інформаційного обміну, обмін повідомленнями між двома абонентами, реалізується за допомогою комп'ютерної електронної пошти, що відрізняється від звичайної тим, що доставка кореспонденції здійснюється по каналах електрозв`язку під управлінням комп'ютерів.
Досвід застосування телекомунікацій в різноманітних сферах науки, техніки, освіти показав, що цей вид інформаційних технологій дозволяє організувати різні види спільної діяльності викладачів, учнів, студентів, наукових працівників шкіл, наукових і навчальних центрів одного або різних регіонів і навіть різних країн. Слід відзначити, що такий вид інформаційних технологій дозволяє організувати науково-дослідницьку діяльність учасників, використовуючи при цьому розмаїття засобів і форм самостійної, пізнавальної, практичної і творчої роботи; організувати оперативну консультаційну допомогу широкому колу методичних центрів. Телекомунікаційні засоби надають змогу формувати у учнів комунікаційні навички, культуру спілкування, що передбачає з боку партнерів уміння стисло і чітко формулювати власні думки, уміння вести дискусію, аргументовано доводити свою точку зору, уміти слухати і поважати думку партнера; формувати навички навчальної діяльності, вміння моделювати роботу наукової лабораторії, творчої майстерні.
Підхід до навчання і виховання через телекомунікації базується на широкому взаємному спілкуванні та навчанні, зближенні, стиранні меж між окремими учнями; на вільному обміні думками, ідеями, інформацією учасників спільного проекту, на цілком природному бажанні пізнати нове, поширити свій світогляд; має в своїй основі реальні дослідницькі методи, що дозволять пізнавати закони природи, основи науки, техніки, технологій, особливості різноманітних видів творчості в процесі спільної діяльності групи учасників.
Сучасні комп’ютерні мережі дозволяють використовувати різноманітні технології і засоби для ведення спілкування, обміну інформацією та досвідом окремих учнів і груп, а також для обговорення проблемних ситуацій та спірних питань. З цією метою можуть використовуватись електронні конференції, системи відеоконференцій та чатів, електронна пошта та групи новин.
Електронні конференції — це асинхронне або синхронне комунікаційне середовище, яке подібно до електронної пошти може використовуватися для плідної співпраці учнів і викладачів. Електронним засобом спілкування тут є електронна пошта або структурований форум, у відповідних рубриках якого можна письмово висловити свою думку, задати питання і читати репліки інших учасників конференції. Участь в тематичних електронних конференціях мережі Internet досить продуктивна для самоосвіти учнів.
Електронні конференції, або комп'ютерні мережні конференції дозволяють одержувати на моніторі комп'ютера користувача не тільки тексти повідомлень, що передаються учасниками «конференції», які знаходяться на різних відстанях один від одного, а і інші види інформації – графічну, аудіо і ін. Апаратне оснащення робочих місць таке ж, як і в режимі електронної пошти. Програмне забезпечення залежить від режиму використання електронних конференцій.
Застосування режиму електронних конференцій вимагає керування з боку викладача або адміністратора мережі. Робота можлива в режимі реального часу, наприклад, при використанні системи IRC (Internet Relay Chat або Chat Room) довільного і короткочасного доступу. Необхідність керування форумом визначається, в основному, некоректністю поведінки окремих учасників конференції [6.c.87].
Мережа Інтернет надає і інші можливості, наприклад, в режимі USENET — newsgroups (група новин). На відміну від списків розсилки, прийнятих в електронній пошті, групи новин працюють в режимі реального часу: учні читають повідомлення, що надсилаються в групу іншими учасниками спілкування, надсилають туди ж свої відповіді, обговорюють проблеми і т. д., але все відбувається миттєво, не вимагаючи часу для розсилання листів.
Відеоконференції (див. рис. 1) є сучасною технологією спілкування. Відеоконференцзв'язок — має синхронний характер, коли учасники взаємодіють в реальному часі. Тут можливе спілкування типу один на один (консультація), один до багатьох (наприклад, виклад якого-небудь матеріалу), багато до багатьох (телеміст).
Відеоконференції дозволяють в режимі реального часу передавати всім учасникам відеоконференції звук і зображення, а також різні електронні документи, що включають текст, таблиці, графіки, комп'ютерну анімацію, відеоматеріали. Звичайно, відеоконференції не можуть повністю замінити особистого спілкування, але вони дозволяють досягнути принципово нового рівня спілкування суб'єктів освітнього процесу, інколи розділених тисячами кілометрів, оскільки, як відомо, краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
Так само, як і при звичайній системі навчання, учні бачать дії викладача, а педагог — реакцію учнів. Вони можуть активно спілкуватися. Викладач може використовувати під час викладання матеріалу текст, графіку, анімацію, відеозаписи. Використання можливостей комп'ютерної візуалізації навчальних матеріалів і їх оптимальна структуризація в електронному вигляді, поза сумнівом, підвищують якість сприйняття інформації.
Важливо щоб відеоконференції не перетворилися на засіб, що надає інформацію учням в готовому вигляді, або в заняття, на яких ведеться запис навчального матеріалу під диктування. Викладачу слід ретельно продумувати зміст і сценарій відеоконференцій, їх періодичність, чітко визначати, яка робота повинна бути проведена учнями в інтервалі між конференціями. Першим заняттям з дисципліни, яка вивчається, в режимі відеоконференції може бути ввідне (настановче заняття) — презентація уроку або всього матеріалу курсу.
Телеконференцзв’язок і відеотелефон забезпечують можливість двостороннього зв'язку між викладачем і учнями. При цьому відбувається двостороння передача відеозображення, звуку і графічних ілюстрацій. Все це можна спостерігати одночасно в трьох вікнах на екрані кожного монітора абонентів (викладача і учнів). При групових заняттях у великій аудиторії є можливість проектувати зображення монітора комп'ютера на великий екран за допомогою проекційного пристрою.
Відеотелефон відрізняється від відеоконференцзв'язку обмеженістю розмірів і якістю представлення візуальної інформації і неможливістю використовувати в реальному часі комп'ютерні додатки. Дидактичні властивості сучасних інформаційних технологій цього класу включають можливість передачі в реальному часі зображення, звуку, графіки і їх уявлення учням для учбової мети. Засоби телекомунікації, що включають електронну пошту, глобальну, регіональні і локальні комп'ютерні мережі зв'язку і обміну даними, відкривають перед учнями і педагогами широкі можливості в організації і інформаційно-методичному забезпеченні освітнього процесу [6.c.98].
Дослідження і навчання в області комунікації тільки починають з'являтися у вітчизняній науці і освіті, і викликані підвищеним інтересом, в основному соціально-гуманітарних наук. Дослідження комп'ютерно-опосередкованої комунікації, як прикладного напряму в області комунікації, показують, що формується особлива культура навчання, в якій міняється роль викладача, змінюються організація і методологія навчання і навчання.
Система Chat (див. рис. 2) має велику кількість різновидів, але принципове призначення цих систем одне – короткочасне, інтерактивне спілкування суб'єктів з мінімальною витратою пам'яті комп'ютера. Всі учасники діалогу повинні ввійти в chat у наперед визначений час (наприклад, на заняттях, або за розкладом консультацій), учасник діалогу може спілкуватися з своїми колегами до тих пір, поки він не покине (не вийде) з chat room.
Повідомлення, залишені в chat room, доступні лише «зсередини» системи поки учень підтримує сеанс роботи в chat. Повідомлення після закриття chat room автоматично знищуються.
Форум – один з різновидів телекомунікаційних способів міжособистісного багатобічного інтерактивного спілкування в Інтернет середовищі.
Форум можна використовувати наступним чином:
1) для обговорення науково-дослідних проблем, нарад, обміну досвідом;
2) для проведення диспутів, круглих столів, дискусій, мозкових штурмів під час вирішенні гострих проблем;
3) для організації телеконференцій, захисту проектів інше;
4) для організації освітнього процесу (робота за принципом розосередженої групи) – проведення консультацій, настановчих семінарів, електронних семінарів-звітів, інших видів робіт;
5) для обміну повідомленнями як в синхронному, так і асинхронному режимах з викладачами і іншими учнями.
Можливості електронного семінару:
1) обговорення будь-якої теми в on- і off-line режимах;
2) можливість отримання відповідей на поставлені викладачем запитання відразу від всіх учнів групи, причому «відмовчатися» на електронному семінарі не можна – умовою присутності на семінарі є обов'язкова робота (достатньо повна відповідь на запитання), в іншому випадку тема не зараховується;
3) після закінчення заданого часу на відповідь викладач може провести відразу на цьому ж занятті публічне представлення відповіді будь-якого учня, який приймає участь в семінарі і підключити до обговорення відповіді (особливо нетрадиційного) всіх учнів групи;
4) викладач має нагоду проглянути відповіді учнів в offline режимі і запропонувати або додаткове розкриття якоїсь фрази у відповіді, або дати підсумкову оцінку відповіді;
5) обговорення спільних робіт і проектів;
6) перехресний перегляд відповідей всіх учасників семінару;
7) ведення електронних семінарів з розподіленою аудиторією в режимі видаленого доступу. Застосовується для проведення лекцій, консультацій, обговорення проблем із застосування електронних освітніх ресурсів і т. і.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)